| What if....? |
[Jul. 31st, 2006|12:49 am] |
| [ | Tags | | | english texts | ] |
| [ | mood |
| |  curious | ] |
| [ | music |
| | House of pain - Choose your poison | ] |
Every lifestyle has its advantage, because there are a lot of difference between being of rich man, average man and a poor man. In view of the fact that I wasn’t a milionere I can’t say for sure whether I’d want to be him. At first time it can appear like easy way to have such opportunities which you have never had before and even haven’t thought about. Such as you’d be able embody all of your dreams to reality.
See in your mind's eye that you posses everything that you have wished up to that time. Look closely. What would you dream about if your all dreams come true?
You will have every money-oriented thing which you will have wanted before. So you won’t have any dream for the reason that you wouldn’t have anything to believe. The absence of faith would be the first impact on your life.
You’ll spend the greatest part of your time to cost your money. You won’t pay attention on relationship with your relatives and friends because the money will have become the main thing in your life. You’ll try to pay off your indifference. But it won’t give you any effect. As a result the relatives and friends will turn you their back and sometimes they will come. But why they will do it? They’ll do it only for asking you some money. So you would lose your love. It would be second impact.
Even if you understood your awful position you wouldn’t be able to change it. The feelings of unsure will obsess your brains. Next you will lose your hope to change something.
Maybe a little spark of hope in the privacy of your soul will light for you. You will try to catch at a throw. In all probabilities your attempts will be like threshing over old straw. At last the hope will die too.
What or who will be next? |
|
|
| Роздуми |
[Jul. 30th, 2006|10:33 pm] |
Після численних невдалих спроб зайнятись чимось корисним цього літа я складаю зброю. До біса це все, треба ловити момент. Ось власне сьогодні пішов гуляти, зустрів чимало приятелів... наклюкався різних сортів вина, наслухався душескрегучої музики і здавалося все, пора додому спати... Е ні, тут мені по дорозі трапилась давня подруга, Татьяна. Далі було весело, не нагнітаюча обстановка в клубі в якому вона обіймає посаду адміністратора і це все плавно перейшло у вечір. Здавалося все йде до одного, а тут на тобі, я сказав ні. Пора йти до дому спати. Прийшов і що?! Посидів, покарлякав тут щось, зробив трохи буденного, а далі.. знову на гульки, до біса справи, треба вичавити з цього літа все на що воно здатне і не здатне. |
|
|
| Every bullet has its billet. |
[Mar. 15th, 2006|09:44 pm] |
| [ | Tags | | | english texts | ] |
| [ | mood |
| | creative | ] |
| [ | music |
| | Apocalyptica - Resuraction | ] |
I would like to tell you about an adventure that happened to me a few years ago. It was summer when I had intended to attend my friend in Yaremche.
I decided to go by train. That was not a question if I were able to take a car or not.
I didn’t suffer in my estate for the reason that I wanted to meet my friend who didn’t see me for long time. And I also prefer train because in my opinion it’s a house on whe wheels where you can make free use services and above all you can measure your length.
It was 9 o’clock in the evening I was going to the railway station keeping my heavy luggage in the hand. When I had arrived to the station I was surprised to see a great many people there. I briefly looked at my ticket where a number of platform where the train had to stay was written and I watched the number 6. When I boarded the train, I couldn’t help noticing that a few people got on as well. It suddenly dawned on me when I saw no branches in the carriage. There were the compartments with luxurious conditions. I explained myself that it was by technical reasons and I thought it was only for my good. So I laid on the soft bad to read a book and monotonous rhythm of the wheels clicking soon lulled me to sleep.
I was waking mainly when heard some noise from the neighbor’s compartment. I suddenly heard a very loud sound; it was other train which was roaring down at high speed, I was interested in it because I had known before that no express goes in our area. I woke up my travel companion and asked about it. He answered that’s normally and added “Probably we are near Kyiv”. “Kyiv? Maybe he is still asleep?” I thought. I intended to clear up the situation. So I went to explorer to ask him about our allocation and he sad we would be in Kyiv soon. How could I make it clear? I took my ticket from a pocket, watched carefully and then I have understood that I had seen the number of platforms up sight down on the railway station. Really it was my fault I had seen 6 instead of 9. But it didn’t make me quiet. I began to blame myself, but it didn’t give me any result. I put up with this situation and started to find a partial solution.
Maybe it was my destiny or my maybe it was only my inattention. Who knows? But I surely know that every bullet has its billet. |
|
|
| Агітатор - той що чітко "за", чи той кому відверто байдуже. |
[Mar. 15th, 2006|08:55 pm] |
Політика зараз - об’єкт колективної свідомості, предмет дискусій та балачок. Нас перенасичують інформацією про нац.ідею, свої права та обов’язки, свої ідеали та цінності, свої загрози та можливості. Цей процес відбувається у формі своєрідного контрастного душу, коли на місце апатії приходить збудження і навпаки та не секрет, що, саме цей стан ідеально використовувати маніпуляторам, аби розсіяти нашу увагу та зробити необхідні акценти. «Які ж інструменти застосовують українські політики для боротьби за свій шматок електорального пирога?». Пропаганда та агітація здійснюється не лише через ЗМІ, а й опосередковано через людей – агітаторів. Зазвичай, подорожуючи дорогою до університету, мені трапляються молодики, що наче мисливці, кидаються на свою жертву, тицяючи агітки, роздаючи газети, а деякі, зі своїми надокучливими запитаннями, мовляв соцопитування, просто випробовують терпіння. Хоча зазвичай я ігнорую агітаторів усіх барв, статей і якостей та от сьогодні мені спало на думку вступити з одним із них в контакт. Він люб’язно привітався і запропонував мені газету. Чи то я був у нього сьогодні перший, чи то він пожитті не байдужа людина теж, та в його очах мерехтіла іскра бажання, бажання поспілкуватись. На що я адекватно відреагував, взявши газету, я пробіг очима по титульній сторінці і поцікавився у нього, про що йдеться на наступних сторінках газети та у нього не знайшлось відповіді, жадібно плигаючи зі сторінки на сторінку, він так і не спромігся чітко відповісти на моє провокаційне запитання, напрошується запитання: «Кадрова політика майбутніх обранців, теж буде заснована на дрібному заробітку та халатному виконанню інструкцій?» Далі повів мову я, акцентуючи увагу на своїй аполітичності, котру я подав у вигляді політичної невизначеності, я поцікавився у нього, чи може він пояснити мені, яка ідея лежить в основі їх політ організації. Натомість, він переповів мені зо п’ять гасел, що вигукували на майдані в події річної давнини. Далі я намагався дізнатися в нього чим його організація вирізняється з поміж інших та знову ж був розчарований відсутністю чіткої думки та бодай завзяття, котре могло б компенсувати усі вищезазначені недоліки. Виходить, що агітатори - чорнороби від політики, затиснуті в лещата економії та байдужості вищестоящих. Чи можна вважати, що таку кадрову політику сповідуватиме новообрана влада? Можливо я не вправі робити передчасні висновки, можливо моє розчарування затьмарить об’єктивність та я гадаю, що ані агітатори, ані виборці не знають, що насправді коїться там, де вирішуються наші долі, там куди дорога відчинена "обраним", там де керують гроші та жадоба до них.
P.S: В політиці, розгублений значить роззброєний. |
|
|
| Публікації на англ.мові. |
[Mar. 13th, 2006|05:45 pm] |
|
Вирішив публікувати свої твори, що ми писали на англ.мові, що здебільшого носять філософський характер, тому хотілося б почути ваші коментарі відносно останніх, байдуже на англ, рос чи укр... |
|
|
| Це ж треба... |
[Mar. 13th, 2006|05:34 pm] |
| [ | Tags | | | Роздуми | ] |
| [ | mood |
| |  thoughtful | ] |
| [ | music |
| | Queen - My Life Has Been Saved | ] |
Я дійшов до висновку, що моя розклеїність прямо пов"язана з моїм недосипанням. Увесь час мені товкли в голову: "Слід дотримуватись режиму", от і як наслідок, в голові воно не залишилось, мабуть таки слід зайнятись цим і часу для зволікань я не маю, тільки от в який спосіб це зробити??? Мабуть розписати усе на листку буде складно і всі ці умовності, то може досить буде просто аналізувати зроблене, визначити піки енергії, на коли вони приходяться. і за яких обставин бувають, а тоді вже перейти до якогось чіткого тайм-менеджменту. ВИРІШЕНО. Рубікон перейдено, так і зроблю. Що чекати? Приступаю відразу ж :) |
|
|
| Я знову тут... |
[Mar. 13th, 2006|02:37 am] |
| [ | mood |
| | nostalgic | ] |
| [ | music |
| | Morcheeba - Shallow end | ] |
Так-так, тут а не там чи де інде поза тут...Вирішив таки налаштувати свого ЖЖ, все в житті треба колись починати та іноді закидати, так аби потім з більшим інтересом, звідси і інтузіазмом наверстувати втрачене... Сьогоднішній вечір видався доволі колоритний на фоні сонного дня проведеного в ліжку обіймаючи подушку в обіймах одіяла, а ще була книжка, добра і цікава, Каталіна (Сомерсет Мом) Як подумаю, що мені ще треба цілу ніч сидіти за перекладом текстів з англійської та на англійську, аж спати не хочеться, тим не менше спати треба, от лише коли я це робитиму, мабуть залишеться загадкою до завтрашнього дня, саме дня, адже доба вже минула і ще трохи й буде видно ореол небесного тіла з ім"ям Сонце. |
|
|
| Youth & adulthood |
[Oct. 19th, 2005|03:51 am] |
| [ | Tags | | | english texts | ] |
| [ | mood |
| |  exhausted | ] |
| [ | music |
| | Morcheeba-Fragments of freedom | ] |
Everybody is ruled by aspiration to self-realization and self-affirmation as a person.
The human’s life is consisted of two stages. Youth and adulthood they are.
We can consider the adulthood as consequence of youth as a reason and it is valid so, because the youth is age of attempts and mistakes, but adulthood is age of achievements. We should make more attempt, we should take attention on every mistake. Also we have to learn to make a conclusion. Since the set of conclusions is our luggage of knowledge.
The main strategic task in this period of life is basting of purpose. Nobody will be happy if he hasn’t a purpose and nobody can be happy if he hasn’t believe in own ability to achieve this purpose.
The other thing that must be said is that achievement of purpose depend on us, we mustn’t forget that person is known by his acts which depends on his customs. So I have approached to very difficult and individual part personally for me and generally for everyone.
Features of character show in this age, many of them will help us in the future, but some of them won’t. We have to confirm strong sides of our person and develop weak sides. It’s named high-grade development of a person.
Accordingly to our features of character and developed abilities we choose a way to a purpose. We should bring up the main important thing in our futures life, we had to get responsibility. That’s simply necessary. We won’t be able make a step without it. The truth is that responsibility isn’t a feature of character. I mean its ability to answer for well-being of other person on court or before yourself. Finding of the responsibility requires great efforts, and that is not a question of couple of years. It’s much more. You will have raised your
degree of responsibility whole youth till you become mature.
Every our action which was done in youth will be displayed in adulthood. For instance, you have chosen an occupation, so you have to do your best and even more in order to become competent and don’t try to cheat when you study a subject which has direct attitude to you future work. We can bypass it. But will it better for us? No, because if we don’t understand how this or that process has to work how we will be able to rule it? We will try to think up some explanation which has a small opportunity to be correct. Our level of competence will be “not competent and even don’t know about it”. Our level of competence as a specialist will be on the lowest level. It is fixed point; you will have to spare no effort in order to move from it. So, make a conclusion…
We are working for blessing of future. In other words entering stream defines a proceeding stream. So we are taking a lot of things and when we become mature we will be returning it. We are studying and we will be teaching. Let’s move on heaven and earth in order to future generation will get more then we did. .
In a youth we live with guesses, in a maturity we live with knowledge. |
|
|
| Кінець робочого тиждня - початок вихідних |
[Oct. 15th, 2005|02:27 am] |
| [ | mood |
| |  satisfied | ] |
| [ | music |
| | Moby - Extreme ways | ] |
Кінець робочого тижня - початок вихідних. Мабуть чимало з нас думають саме так і це не випадково, адже саме так воно і є...
Починаючи з понеділка, люди немов мурахи одним потоком розпочинають це дійство, що зветься рух й символізує життя. Це можна побачити на торжественних посміщках школярів та заклопотаних виразах обличчя працівників, ми спостерігаємо це скрізь. Люди наче ті каплі води зтікаються з вершин гір в один єдиний потік життя та рухаються гирлом вниз незважаючи ні на що, руйнуючи всі перешкоди в напрямку поставлених цілей. Невпинно набираючи темпи, вони синхронно ,як цілісний механізм, уже в середу ,досягши свого апогею, починають поневолі втрачати ту внутрішню мотивацію, той ентузіазм чи то силу відчуття обов"язку, з яким це розпочинали ще в понеділок, а вже ближче до п"ятниці ми живемо думкою "ВИХІДНІ", та не тому що ми хочемо спокою ні не тому що нам потрібна тиша і вдпочинок, а тому що ми хочемо приблизити початок тиждня, спланувати його аби знову відчути емоційний сплеск понеділка, адже саме в понеділок ми оживаємо, отримуючи заряд бадьорості на цілий день, що знову гаснитиме впродовж тиждня.... Одвічне коло, що ж вертімось в ньому - поки живі... |
|
|
| navigation |
| [ |
viewing |
| |
most recent entries |
] |
| |
|
|
![[info]](http://l-stat.livejournal.com/img/userinfo.gif){kind=small}
fooxevich's journal
apathetic